Про нас
Оплата і доставка
Новини
Співпраця
Контакти
У бісерній вишивці шов вирішує, як лягає бісеринка, як виглядає поверхня під світлом і скільки нитки ви витратите. Розберемо чотири шви, які трапляються найчастіше: монастирський, стрічковий, арочний і вертикальний.
Що взагалі змінює шов
Бісеринка — це не крапка фарби, а об'ємне скляне тіло з отвором. Від того, як пройде нитка, залежить чотири речі одразу.
- Нахил. Бісеринка може стояти по діагоналі клітинки, вертикально або лягати вздовж лінії малюнка. Нахил ловить світло: діагональна поверхня переливається під кутом, вертикальна дає рівне сяйво.
- Щільність. При однаковому бісері шов міняє те, наскільки тісно бісеринки стикаються боками.
- Деформація полотна. Шви з довгими стібками по вивороту стягують основу сильніше.
- Витрата нитки. Різниця між швами доходить до півтора раза на однаковій площі.
Це не в кожній роботі питання смаку: схема, надрукована на полотні клітинками, вже розрахована під конкретний шов.
Монастирський шов
Найпоширеніший шов у наборах на художньому полотні — і той, з якого починають усі. По суті це половина хрестика, тільки на стібку сидить бісеринка.
Голка виходить на лице в лівому нижньому куті клітинки, набирається одна бісеринка, голка йде в правий верхній кут тієї самої клітинки. З вивороту вона повертається в лівий нижній кут наступної клітинки — і так уздовж ряду. На вивороті виходять короткі вертикальні або горизонтальні стібки, залежно від напрямку ряду.
Чому саме він у наборах
Монастирський шов однозначно лягає на клітинку: одна бісеринка — одна клітинка схеми, помилитися майже неможливо. Він дає рівний нахил на всій площі, тому велика зашита поверхня читається як цільне полотно, а не як набір фрагментів. Виворіт у нього економний, а сама техніка засвоюється за десяток рядів. Схеми в наборах для вишивки бісером розраховані саме на нього.
На що зважати
Нахил має бути однаковий у всій роботі — від першої бісеринки до останньої. Якщо частину зашили в один бік, а частину в інший, під бічним світлом з'явиться чітка межа, і виправити її можна тільки розпоровши. Тому напрямок обирають на початку й записують собі: наприклад, «знизу зліва — вгору направо».
Стрічковий шов
Той самий діагональний стібок, але ряди йдуть не горизонтально, а діагональними «стрічками»: вишивається доріжка під кутом 45°, потім наступна впритул до неї у зворотному напрямку.
Виграш у тому, що натяг розподіляється рівномірніше по обох напрямках основи, і полотно менше веде. На великих однотонних площах — небо, тло ікони, вода — стрічковий шов помітно зменшує хвилі. Мінус теж є: рахувати клітинки по діагоналі складніше, і на дрібних деталях із частою зміною кольору цей шов радше заважає. Його зазвичай беруть для фону, а деталі дошивають монастирським.
Арочний шов
Тут за один стібок набирають кілька бісеринок — зазвичай три-п'ять — і кладуть їх дугою, після чого закріплюють проміжними стібками, щоб дуга не провисала. Бісеринки лежать не в клітинках, а вздовж лінії, яку ви ведете.
Це шов не для схем із сіткою, а для вільної вишивки: контури, гілки, літери, оздоблення по краю, вишивка бісером на одязі й аксесуарах. Він дає живу пластичну лінію, якої не досягти клітинками, але вимагає контролю: без закріплення дуга піднімається над тканиною і чіпляється. Для щільного зашивання великих площ арочний шов не годиться.
Вертикальний шов
Бісеринка кріпиться вертикальним стібком і стоїть сторч, отвором знизу вгору. Ряди йдуть горизонтально, бісеринки в ряду щільно стикаються боками, а самі ряди лягають один на один, як цегляна кладка.
Поверхня виходить рівнішою й дрібнішою за візерунком, ніж у монастирського шва, а блиск — спокійнішим, бо всі бісеринки повернуті однаково. Цим швом зручно набирати дрібні деталі, тонкі переходи кольору й роботи з мікробісером — зокрема набори для вишивки мікробісером, де бісеринка вдвічі менша й нахил майже не читається. Розплата — вища витрата нитки й повільніший темп.
Порівняння швів
| Шов | Бісеринок за стібок | Як стоїть бісеринка | Де доречний | Витрата нитки | Складність |
|---|---|---|---|---|---|
| Монастирський | 1 | По діагоналі клітинки, однаковий нахил | Схеми на полотні, будь-які сюжети, робота цілком | Помірна | Низька |
| Стрічковий | 1 | По діагоналі, ряди йдуть під 45° | Великі однотонні фони, тло ікон, небо, вода | Помірна | Середня |
| Арочний | 3–5 | Дугою вздовж лінії, поза клітинками | Контури, написи, вишивка на одязі й прикрасах | Низька | Середня |
| Вертикальний | 1 | Сторч, ряди як цегляна кладка | Дрібні деталі, мікробісер, прикраси | Висока | Середня |
Як не збити нахил і щільність
- Визначте напрямок стібка до першої бісеринки й тримайтеся його всю роботу, навіть коли повертаєтеся через місяць.
- Перевіряйте нахил кожні десять бісеринок і в кінці кожного ряду. Одна розвернута бісеринка помітна здалеку.
- Не змінюйте шов посеред однорідної ділянки. Якщо фон стрічковий, а деталь монастирська, межа має збігатися з межею кольору чи форми, а не проходити випадково.
- Тримайте один натяг. Легка різниця в силі затягування дає смуги різної щільності — найпомітніше на однотонному тлі.
- Стежте, щоб нитка не була занадто товстою для отвору: коли бісеринка сидить на нитці туго, вона перекошується.
Чи можна змішувати шви в одній роботі
Можна, і досвідчені майстрині так і роблять: фон стрічковим, дрібні деталі монастирським, окремі акценти вертикальним. Правило одне — перехід між швами має збігатися з логічною межею зображення. Якщо межа проходить посеред рівного тла, вона впадає в око більше, ніж будь-яка перевага від зміни техніки. Для першої роботи простіше пройти все монастирським швом, а експерименти лишити на другу-третю. Невеликі формати з міні-наборів для таких проб зручні: помилка коштує вечора, а не місяця.
Питання, які ставлять найчастіше
Який шов використовують у наборах Abris Art?
Монастирський. Схема, надрукована на художньому полотні, розбита на клітинки під одну бісеринку на діагональний стібок — це і є монастирський шов. Решта швів — це ваш вибір для окремих ділянок, а не заміна основної техніки.
Чим монастирський шов відрізняється від півхрестика нитками?
Геометрією він той самий: один діагональний стібок на клітинку. Різниця в тому, що на стібку сидить бісеринка, тож стібок має бути точно такої довжини, як бісеринка, — не довший і не коротший. Через це натяг у бісерній вишивці контролюють суворіше, ніж у вишивці нитками.
Чому робота перекошується, хоча шов один і той самий?
Найчастіше — через нерівний натяг і через те, що всі стібки тягнуть основу в один бік. Монастирський шов за своєю природою має односторонню діагональ, тому на великих площах основа поволі веде. Допомагають три речі: рама або п'яльця, стрічковий шов на фоні й перерви, під час яких полотно лежить розправленим.
Скільки бісеринок можна набрати за один стібок?
У монастирському, стрічковому й вертикальному швах — рівно одну. Кілька бісеринок за раз набирають лише в арочному, і там дуга обов'язково закріплюється проміжними стібками, інакше вона провисає й чіпляється.
Який шов краще тримає форму на одязі?
Арочний і вертикальний. Вони дають менше довгих стібків на вивороті й краще переживають рух тканини. Монастирський на одязі теж застосовують, але переважно на щільній основі й на невеликих ділянках. Готові рішення для такої вишивки є в розділі вишивки бісером на холсті для одягу.
Чи можна перешити ділянку іншим швом, якщо не сподобалось?
Можна, але акуратно. Бісер розпорюють, підчепивши нитку з вивороту тонким розпорювачем, і виймають бісеринки по одній — вони придатні до повторного використання. Полотно після цього має полежати розправленим доба-дві, щоб сліди від проколів затягнулися. Перешивати ділянку більшу за долоню зазвичай не варто: швидше й рівніше буде почати наново з наступного набору.